Бібліографія

Ця праця — акт синтезу, що спирається на засадничі тексти з економіки, фізики, інформатики, історії та філософії. Цю бібліографію пропоновано не лише як перелік цитованих джерел, а й як путівник для подальшого дослідження інтелектуальних стовпів, на яких тримаються її аргументи.

Частина I: Економічний канон та його критики

• Coase, Ronald H. "The Nature of the Firm." Economica, vol. 4, no. 16, 1937, pp. 386–405.
  Революційне поняття «трансакційних витрат», запроваджене Коузом, дає класичне пояснення існування фірми. У розділі 11 ми переосмислюємо цю ідею крізь призму обробки інформації, доводячи, що фірма — це «двигун виконання», який мінімізує обчислювальні витрати ринкового відкриття.
• Graeber, David. Bullshit Jobs: A Theory. Simon & Schuster, 2018.
  Ця ключова праця Ґребера надає соціологічні докази «Кризи сенсу», яку ми обговорюємо в розділі 4, і «розукомплектування праці», що лежить в основі розділу 22. Вона показує, що стара парадигма перестала давати людям призначення задовго до Інверсії інтелекту.
• Hayek, Friedrich A. "The Use of Knowledge in Society." The American Economic Review, vol. 35, no. 4, 1945, pp. 519–30.
  Новаторське есе Гаєка про систему цін як механізм координації розпорошеного знання — це вичерпний опис того, що ми в розділі 9 називаємо Гармонічним потоком: емерджентних, структурних каналів довіри та інформації, на яких тримається складне суспільство.
• Keynes, John Maynard. The General Theory of Employment, Interest and Money. Macmillan, 1936.
  Засадничий текст сучасної макроекономіки. Ми критикуємо його концептуальну рамку як вершину «механістичної» парадигми — системи важелів і регуляторів, яку прагне замінити наша модель Політики як інженерії геометрії.
• Keynes, John Maynard. "Economic Possibilities for our Grandchildren." Essays in Persuasion, 1930.
  Це напрочуд прозорливе есе, яке передбачило психологічні виклики світу достатку, задає вихідну рамку для нашого дослідження постдефіцитного світу в розділі 22: «Після економіки».
• Kuznets, Simon. "National Income, 1929–1932". 73rd US Congress, 2d session, Senate document no. 124, 1934.
  Кузнець створив ВВП, водночас особисто застерігаючи від його використання як міри добробуту. Його прозорлива критика — підґрунтя нашого аргументу в розділі 4: «Приладова панель божевілля» і головний мотив для розроблення Приладової панелі MIND.
• Lee, Kai-Fu. AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order. Houghton Mifflin Harcourt, 2018.
  Ґрунтовний геополітичний аналіз американсько-китайських перегонів у сфері ШІ, здійснений Лі, описує центральну динаміку, яку ми в розділі 16 визначаємо як шлях до майбутнього Великої фрагментації.
• Lucas, Robert E., Jr. "Econometric Policy Evaluation: A Critique." Carnegie-Rochester Conference Series on Public Policy, vol. 1, 1976, pp. 19-46.
  Відзначена Нобелівською премією стаття, що завдала нищівного удару механістичному макроекономічному моделюванню. У розділі 13 ми пропонуємо модель Подвійного двигуна як перший повний, механістичний розв'язок критики Лукаса.
• Marx, Karl. Das Kapital, Volume 1. 1867.
  Засаднича критика Маркса щодо самопідсилювальної природи капіталу є досконалим описом того, що ми в розділі 9 називаємо Коловим потоком: самопідсилювальної, накопичувальної динаміки несуперницьких активів.
• Perez, Carlota. Technological Revolutions and Financial Capital: The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. Edward Elgar Publishing, 2002.
  Ключова праця Перес про циклічну природу технологічних революцій живить наш аргумент у розділі 13: Інверсія інтелекту ламає цей історичний патерн, зливаючи фази «інсталяції» та «розгортання» в єдиний, безповоротний перехід.
• Piketty, Thomas. Capital in the Twenty-First Century. Translated by Arthur Goldhammer, Belknap Press, 2014.
  Знакове емпіричне дослідження нерівності, здійснене Пікетті, виявило симптом (r > g). У розділі 10 ми ставимо фізичний діагноз, доводячи, що r відображає експоненційну віддачу Колового потоку, а g — лінійну віддачу Градієнтного потоку.
• Sahlins, Marshall. Stone Age Economics. Aldine Transaction, 1972.
  Запропоноване Салінзом поняття «первісного суспільства достатку» дає історичний та антропологічний прецедент для постекономічного світу, який ми досліджуємо в розділі 22, і кидає виклик міфові, нібито людство від природи приречене на безупинну працю.
• Smith, Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. 1776.
  Засадничий текст класичної економіки. У розділі 9 ми переосмислюємо «невидиму руку» Сміта як блискучий опис Градієнтного потоку — конкурентного обміну дефіцитними, суперницькими благами.
• Zuboff, Shoshana. The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. PublicAffairs, 2019.
  Зубофф подає вичерпну хроніку видобувної економічної логіки, яку ми розглядаємо як останню, найдосконалішу бізнес-модель Третьої економічної інверсії — парадигми, що нині добігає кінця.

Частина II: ШІ, узгодження і майбутнє інтелекту

• Bostrom, Nick. Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford University Press, 2014.
  Засаднича праця Бострома про довгостроковий екзистенційний ризик від AGI живить наш аргумент у розділі 14, де ми переосмислюємо його філософську «проблему контролю» як нагальний, практичний виклик Економіки узгодження.
• Suleyman, Mustafa. The Coming Wave: Technology, Power, and the Twenty-first Century's Greatest Dilemma. Crown, 2023.
  Погляд інсайдера Сулеймана на величезний виклик «стримування» нових технологій висвітлює проблему, яку покликана розв'язати наша пропозиція Симбіотичної держави, — з аргументом, що простого стримування недостатньо.

Частина III: Фізика, складність і теорія інформації

• Barabási, Albert-László. Linked: How Everything Is Connected to Everything Else and What It Means for Business, Science, and Everyday Life. Basic Books, 2002.
  Доступний вступ Барабаші до науки про мережі дає наукове підґрунтя для нашого аналізу топології мережі та степеневої динаміки в розділі 10: «Мережева в'язниця».
• Prigogine, Ilya, and Isabelle Stengers. Order Out of Chaos: Man's New Dialogue with Nature. Bantam Books, 1984.
  Праця цього нобелівського лауреата про термодинаміку та самоорганізовані системи дає ключову фізичну метафору для всієї нашої концептуальної рамки, зокрема для фундаментальної боротьби між інтелектом і ентропією, окресленої в розділі 6.
• Shannon, Claude E. "A Mathematical Theory of Communication." The Bell System Technical Journal, vol. 27, 1948, pp. 379-423.
  Установчий документ теорії інформації, що дає математичну мову, потрібну, щоб зрозуміти «бітову економіку», фізику Інтелектуального капіталу і динаміку несуперницьких благ.
• Taleb, Nassim Nicholas. Antifragile: Things That Gain from Disorder. Random House, 2012.
  Ключове поняття антикрихкості, запропоноване Талебом, живить наголос нашої концептуальної рамки на стійкості. У розділі 8 ми доводимо, що Капітал різноманіття (D) — це головна структурна властивість, яка дає системі змогу стати антикрихкою.

Частина IV: Філософія, історія та врядування

• Frankl, Viktor E. Man's Search for Meaning. Beacon Press, 1959.
  Глибока праця Франкла про пошук призначення перед лицем страждання цитується в розділі 22 як життєво важливий дороговказ для майбутнього виклику — знайти призначення у світі легкості без тертя.
• Gatto, John Taylor. Dumbing Us Down: The Hidden Curriculum of Compulsory Schooling. New Society Publishers, 1992.
  Критика сучасної системи освіти, яку здійснив Ґатто, дає ключовий історичний контекст для нашого поняття Школи-фабрики в розділі 3.
• Hobbes, Thomas. Leviathan. 1651.
• Locke, John. Two Treatises of Government. 1689.
• Rousseau, Jean-Jacques. The Social Contract. 1762.
  Ці три засадничі тексти сучасної політичної філософії аналізуються в розділі 14 як творці суспільного договору, збудованого для застарілого світу дефіциту.
• Ostrom, Elinor. Governing the Commons: The Evolution of Institutions for Collective Action. Cambridge University Press, 1990.
  Відзначена Нобелівською премією праця Остром дає переконливі, реальні докази життєздатності децентралізованих, симбіотичних моделей врядування, які є наріжним каменем нашого креслення нового світу. Її праця — практична демонстрація Гармонічного потоку.
• Rawls, John. A Theory of Justice. Harvard University Press, 1971.
  Мисленнєвий експеримент Ролза із «завісою незнання» дає явну етичну рамку, використану в розділі 14, щоб вивести принципи Нового суспільного договору з перших принципів справедливості.